Ukraine: Loi sur la langue de 2019

Розділ I.

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 1.

Статус української мови як єдиної державної мови в Україні

1) Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

2) Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації.

3) Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави.

4) Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України.

5) Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування.

6) Спроби запровадити на офіційному рівні в Україні багатомовність (надання будь-якого офіційного статусу іншим, крім української, мовам) всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та суспільну ворожнечу, і є тотожними діям, спрямованим на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.

7) Публічне приниження чи зневажання української мови тягне за собою юридичні наслідки, встановлені законом за публічну наругу над державними символами України, і є підставою для притягнення до юридичної відповідальності, встановленої законом.

8) Навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

9) Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

10) Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Стаття 2.

Сфера дії Закону

1) Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.

2) Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

3) Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Стаття 3.

Завдання Закону

1) Завданнями цього Закону є:

1. захист державного статусу української мови;

2. утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;

3. забезпечення функціонування державної мови як інструмента об'єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;

4. забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;

5. забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам'яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;

6. підтримка української мови шляхом сприяння:

а) володінню українською мовою громадянами України;

б) розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;

в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;

г) вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;

ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;

д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;

е) популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;

є) вивченню української мови в Україні та за кордоном;

7. поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.

Section I

PRINCIPES GÉNÉRAUX

Article 1^er

Statut de la langue ukrainienne en tant que seule langue officielle en Ukraine

1) La seule langue officielle en Ukraine est langue ukrainienne.

2) Le statut de la langue ukrainienne en tant que langue officielle unique est conditionné par l'autodétermination de la nation ukrainienne.

3) Le statut d'État de la langue ukrainienne fait partie intégrante du système constitutionnel de l'Ukraine en tant qu'État unitaire.

4) Le statut de la langue ukrainienne en tant que langue officielle unique en Ukraine est déterminé uniquement par la Constitution ukrainienne.

5) L'ordre de fonctionnement et d'emploi de la langue officielle est déterminé uniquement par la loi et n'est pas soumis à la réglementation des autorités publiques, des autorités de la République autonome de Crimée ou des organismes d'autonomie locale.

6) Les tentatives visant à introduire au niveau officiel en Ukraine un multilinguisme (l'octroi de tout statut officiel à d'autres langues que l'ukrainien), contraire à la Constitution ukrainienne et à la procédure constitutionnelle établie, sont considérées comme des actes qui provoquent une scission linguistique, une confrontation interethnique et une hostilité sociale identiques visant à modifier ou renverser de force l’ordre constitutionnel.

7) L'humiliation publique ou l'outrage à la langue ukrainienne entraîne des conséquences juridiques prévues par la loi en cas d'abus publics contre les symboles de l'État de l'Ukraine et constitue un motif justifiant la responsabilité juridique prévue par la loi.

8) Les erreurs délibérées de la langue ukrainienne dans les documents et les textes officiels, en particulier l'usage volontaire de l'ukrainien en violation des exigences de l'orthographe et des règles ukrainiennes de la langue officielle, ainsi que la création d'obstacles et de restrictions dans l'emploi de l'ukrainien engagent la responsabilité prévue par la loi.

9) Le statut de l'ukrainien en tant que langue officielle unique implique l'obligation de l'employer sur tout le territoire de l'Ukraine dans le cadre de l'exercice des pouvoirs par les autorités de l'État et des collectivités locales, ainsi que dans les autres domaines de la vie publique définis par la présente loi.

10) L'ukrainien, en tant que seule langue officielle, sert de langue de communication interethnique, garantit la protection des droits de l'homme de chaque citoyen ukrainien, quelle que soit son origine ethnique, et constitue un facteur d'unité et de sécurité nationale de l'Ukraine.

Article 2

Champs d'application de la loi

1) La présente loi régit le fonctionnement et l'application de l'ukrainien en tant que langue officielle dans les domaines de la vie publique définis par la présente loi sur l'ensemble du territoire de l'Ukraine.

2) L'effet de la présente loi ne s'étend pas au domaine de la communion privée et celui de l'observance religieuse.

3) La législation sur la procédure à suivre pour l'exercice des droits des peuples autochtones et des minorités nationales d'Ukraine, en tenant compte des caractéristiques définies par la présente loi, définit la procédure d'emploi du tatar de Crimée et d'autres langues des peuples autochtones et des minorités nationales d'Ukraine dans les domaines respectifs de la vie publique.

Article 3

Objectifs de la loi

1) Les objectifs de la présente loi sont les suivants:

1. la protection du statut officiel de la langue ukrainienne;

2. la mise en place de l'ukrainien en tant que langue de communication interethnique en Ukraine;

3. la garantie du fonctionnement de la langue officielle en tant qu'instrument d'unification de la société ukrainienne, de moyen de renforcer l'unité et l'intégrité territoriale de l'Ukraine, son indépendance et sa sécurité nationale;

4. la garantie d'emploi de l'ukrainien en tant que langue officielle sur l'ensemble du territoire ukrainien dans les domaines de la vie publique définis par la présente loi, ainsi que dans les communications internationales dans l'exercice de leurs fonctions représentatives de la part des agents de l'État et des personnes officielles;

5. la garantie du développement de la langue ukrainienne afin de renforcer l'identité nationale, de préserver la culture, les traditions, les coutumes et la mémoire historiques du pays, et de garantir son maintien en tant que facteur de renforcement de l'État de la nation ukrainienne;

6. le soutien à la langue ukrainienne en favorisant:

a) la maîtrise de l'ukrainien par les citoyens ukrainiens;

b) le développement de la langue des signes ukrainienne en tant que principal ou l'un des principaux moyens de communication des personnes parlant la langue des signes. Le statut, les principes et la procédure d'emploi de la langue des signes ukrainienne sont déterminés par la loi.

c) l'emploi de la langue ukrainienne conformément aux exigences de l'orthographe ukrainienne et aux autres normes de la langue officielle;

d) l'emploi des expressions et des termes ukrainiens au lieu des mots en langue étrangère, s'il y a des correspondances équivalentes dans la langue ukrainienne, et le renforcement du niveau de sensibilisation du public à ce sujet;

e) l'opposition à la banalisation de l'ukrainien et son mélanger avec d'autres langues;
e¹) la diffusion des connaissances sur l'ukrainien et son rôle dans le développement des cultures ukrainienne et européenne;

e) la promotion des langues et dialectes ukrainiens et leur préservation;
f) l'étude de l'ukrainien en Ukraine et à l'étranger;

7. la diffusion de la langue ukrainienne dans le monde et une assistance pour répondre aux besoins linguistiques des Ukrainiens étrangers et des citoyens ukrainiens ou ceux résidant temporairement à l'extérieur de l'Ukraine.

Розділ V.

ЗАСТОСУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ
В ПУБЛІЧНИХ СФЕРАХ

Стаття 20.

Державна мова у сфері трудових відносин

1) Мовою трудових відносин в Україні є державна мова.

2) Ніхто не може бути змушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов'язків за трудовим договором іншу мову, ніж українська, крім випадків:

а) обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства;

б) створення юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (у тому числі усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юридичні особи, органи і посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій.

3) Трудові договори в Україні укладаються державною мовою, що не перешкоджає використовувати сторонам трудового договору його переклад.

Стаття 21.

Державна мова у сфері освіти

1) Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Держава гарантує кожному громадянину України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.

Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини України. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням державною мовою.

Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідного корінного народу України. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням державною мовою.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини України в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.

2) Заклади освіти забезпечують обов'язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.

3) Мовою зовнішнього незалежного оцінювання та вступних випробувань є державна мова, крім зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов. Завдання сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання укладаються державною мовою.

4) Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.

5) У закладах освіти відповідно до освітньої програми одна або декілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

6) За бажанням здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини України як окремої дисципліни.

7) Викладання іноземної мови в закладах освіти і на курсах з вивчення іноземних мов здійснюється відповідною іноземною або державною мовою.

8) Держава сприяє створенню та функціонуванню за кордоном закладів освіти, в яких навчання здійснюється державною мовою або вивчається державна мова.

9) Особливості використання мов в окремих видах та на окремих рівнях освіти визначаються спеціальними законами.

Стаття 22.

Державна мова у сфері науки

1) Мовою науки в Україні є державна мова.

2) Наукові видання публікуються державною мовою, англійською мовою та/або іншими офіційними мовами Європейського Союзу. У разі публікації англійською мовою та/або іншими офіційними мовами Європейського Союзу опубліковані матеріали мають супроводжуватися анотацією та переліком ключових слів державною мовою.

3) Дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, доктора мистецтва, доктора наук, або у передбачених законом випадках наукові доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях, а також автореферати та відгуки опонентів виконуються державною мовою або англійською мовою.

Для статей, опублікованих у міжнародних фахових виданнях іншими, ніж англійська, мовами, спеціалізована вчена рада своїм рішенням може зобов'язати надати переклад або коротку анотацію статті державною мовою.

4) Публічний захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії, доктора мистецтва, публічний захист наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за сукупністю статей для присудження ступеня доктора наук здійснюється державною мовою або, за бажанням здобувача, англійською мовою.

5) Мовою публічних наукових заходів (наукові конференції, круглі столи, симпозіуми, семінари, наукові школи тощо) може бути державна мова та/або англійська мова.

Мовою публічних наукових заходів на тему певної іноземної мови (мовознавство) або іноземної літератури може бути відповідна іноземна мова.

Якщо проведення наукового заходу здійснюється іноземною мовою, організатори зобов'язані повідомити про це учасників заходу заздалегідь. У такому разі здійснення перекладу державною мовою не є обов'язковим.

6) За будь-яких обставин особа, яка бере участь у будь-якому публічному науковому заході, не може бути позбавлена права використовувати державну мову.

Стаття 23.

Державна мова у сфері культури

1) Держава забезпечує застосування державної мови у сфері культури.

2) Мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Положення цієї частини не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм.

[...]

3) Оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки виготовляються державною мовою. В оголошеннях, афішах, інших інформаційних матеріалах допускається використання інших мов поряд з державною мовою, при цьому текст іншою мовою не може бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст державною мовою. Вимоги щодо розміру шрифту не є обов'язковими при написанні власних імен виконавців, назв колективів і творів, охоронюваних законом торговельних марок (знаків для товарів і послуг).

4) Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі супроводжуються перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.

5) Мовою музейної справи та мистецьких виставок є державна мова.

Музейний облік у музеях усіх форм власності здійснюється державною мовою.

Інформація про музейні предмети, що демонструються в музеях та на мистецьких виставках, подається державною мовою. Поряд з державною мовою інформація про музейні предмети може дублюватися іншими мовами. У письмовій інформації про музейні предмети напис іншою мовою розміщується нижче або праворуч від напису державною мовою. Розмір шрифтів тексту інформації про музейні предмети державною мовою має бути не меншим за розмір шрифтів відповідного тексту іншою мовою. Аудіовізуальна інформація про музейні предмети державною мовою має бути виконана не менш розбірливо, гучно та зрозуміло, ніж відповідна інформація іноземною мовою.

Вхідні квитки для відвідування музею чи виставки, публічні оголошення про виставки виготовляються державною мовою. Допускається дублювання інформації на вхідних квитках іншою мовою. Розмір шрифтів тексту будь-якою іншою мовою на вхідних квитках не може бути більшим за розмір шрифтів тексту державною мовою.

Інформаційна продукція про музей чи виставку виконується державною мовою, а за потреби - також іншими мовами.

6) Мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова.

Фільми (в тому числі серіали, анімаційні та документальні фільми), вироблені суб'єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України "Про кінематографію". У разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою, реплік іншими мовами такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10 відсотків сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Фільми, не визначені абзацом другим цієї частини, розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами.

[...]

У межах заходів кінофестивалів, що проводяться в Україні за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, в кіновидовищних закладах України допускається показ фільмів мовою оригіналу, але із субтитрами, виконаними державною мовою. Поза межами фестивальних заходів такі фільми демонструються державною мовою.

Кіновидовищні заклади можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням державною мовою. Сумарна кількість сеансів демонстрування фільмів мовою оригіналу, відмінною від державної, не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кіновидовищному закладі на місяць.

Інформація про демонстрування іноземних фільмів мовою оригіналу завчасно доводиться до відома глядачів.

Надавачі послуг відео на замовлення з використанням мережі Інтернет за наявності у них аудіодоріжок державною мовою для фільмів, доступ до яких можливий з території України, забезпечують завантаження такої аудіодоріжки до відповідних фільмів за замовчуванням.

Держава сприяє суб'єктам, які надають послуги відео на замовлення, чиї послуги доступні в Україні, у створенні аудіодоріжок державною мовою та/або в отриманні прав на такі аудіодоріжки.

7) Кіноафіші та вхідні квитки для відвідування кінотеатрів, інших кіновидовищних закладів виконуються державною мовою.

8) Мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Туристичне чи екскурсійне обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою.

9) Держава сприяє створенню та поширенню творів культури і мистецтв державною мовою.

Стаття 24.

Державна мова у сфері телебачення і радіомовлення

1) Мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова.

2) Правила застосування державної та інших мов на телебаченні і в радіомовленні визначаються цим Законом та Законом України "Про телебачення і радіомовлення".

3) Телерадіоорганізації здійснюють мовлення державною мовою. Частка мовлення державною мовою повинна становити не менш як 90 відсотків загальної тривалості передач та/або фільмів (їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00, якщо інше не передбачено цим Законом.

Телерадіоорганізації місцевої категорії мовлення (в тому числі телерадіоорганізації, що здійснюють супутникове мовлення, програми яких ретранслюються в багатоканальних телемережах виключно однієї області) можуть здійснювати мовлення іншими мовами в обсязі не більш як 20 відсотків загальної тривалості передач та/або фільмів (їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.

Телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензії здійснюють мовлення кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, незалежно від категорії мовлення забезпечують сумарний тижневий обсяг телемовлення державною мовою та мовами корінних народів України в обсязі не менше 75 відсотків (у тому числі не менше 30 відсотків - державною мовою) та забезпечують сумарний тижневий обсяг радіомовлення державною мовою в обсязі не менше 30 відсотків.

4) Правила обчислення частки передач та/або фільмів у загальному обсязі мовлення, правила обчислення частки пісень, виконаних державною мовою, при здійсненні радіомовлення встановлюються Законом України "Про телебачення і радіомовлення".

[...]

Стаття 25.

Державна мова у сфері друкованих засобів масової інформації

1) Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою.

Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

2) Розповсюдження за передплатою друкованих засобів масової інформації, виданих мовами, іншими ніж державна, допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні такого самого видання державною мовою.

3) Засновники (співзасновники) друкованих засобів масової інформації зобов'язані виготовляти, публікувати і доставляти обов'язковий примірник документів (номери (випуски) друкованих засобів масової інформації) державною мовою у порядку, визначеному законом.

4) У кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані засоби масової інформації державною мовою мають становити не менше 50 відсотків назв друкованих засобів масової інформації, що розповсюджуються в цьому місці.

У місці розповсюдження друкованого засобу масової інформації, виданого іншою, ніж державна, мовою, розповсюджується такий засіб масової інформації державною мовою.

5) Вимоги частин першої, другої та абзацу другого частини четвертої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього Закону.

Обов'язковий примірник документів, передбачений частиною третьою цієї статті, у такому разі виготовляється, публікується і доставляється відповідною мовою.

Стаття 26.

Державна мова у сфері книговидання та книгорозповсюдження

1) Видавець, внесений до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, зобов’язаний видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань.

Ця вимога не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів відповідно до закону щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

2) Частка книжкових видань державною мовою у загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків.

Словники, підручники та розмовники, однією з мов яких є державна, і книжкові видання з ідентичними за змістом текстами двома і більше мовами, однією з яких є державна, вважаються книжковими виданнями державною мовою.

Положення абзацу першого цієї частини не поширюється на книгарні та інші заклади, що здійснюють розповсюдження книжкових видань винятково офіційними мовами Європейського Союзу, державною мовою та/або словників та розмовників з іноземних мов, підручників з вивчення іноземних мов, а також спеціалізовані книгарні, створені для реалізації прав корінних народів, національних меншин України відповідно до закону.

3) Держава сприяє виданню та поширенню творів української літератури, перекладу і виданню державною мовою іншомовної літератури.

Section V

APPLICATION DE LA LANGUE UKRAINIENNE EN TANT QUE LANGUIE OFFICIELLE DANS LES DOMAINES PUBLICS

Article 20

Langue officielle dans le domaine des relations de travail

1) La langue des relations de travail en Ukraine est la langue officielle.

2) Nul n'est tenu d'employer une autre langue que l'ukrainien au travail et d'exécuter des obligations en vertu d'un contrat de travail, sauf dans les cas suivants:

a) le service à la clientèle et autres clients étrangers ou apatrides;

b) la création de textes juridiques, techniques, promotionnels, informatifs et d'autres communications et documents (y compris oraux) destinés aux étrangers ou aux apatrides, aux personnes morales, aux instances et agents étrangers d'un État et aux organisations internationales.

3) Les contrats de travail en Ukraine doivent être conclus dans la langue officielle, ce qui n'empêche pas les parties d'utiliser un contrat de travail pour la traduction.

Article 21

Langue officielle dans le domaine de l'éducation

1) La langue du système d'éducation dans les établissements d'enseignement est la langue officielle.

L'État garantit à chaque citoyen ukrainien le droit de recevoir une éducation formelle à tous les niveaux (préscolaire, secondaire général, professionnel (technique et professionnel), professionnel (supérieur), ainsi qu'une éducation parascolaire et postdoctorale dans la langue officielle des établissements d'enseignement publics et municipaux.

Les membres appartenant à des minorités nationales d'Ukraine se voient garantir le droit d'étudier dans les établissements d'enseignement municipaux pour l'enseignement préscolaire et primaire, ainsi que la langue officielle et la langue de la minorité nationale concernée en Ukraine. Ce droit est exercé par la création, conformément à la loi, de classes séparées (groupes) avec un enseignement dans la langue de la minorité nationale respective de l'Ukraine ainsi que dans la langue officielle, mais ce droit ne s'étend pas aux classes (groupes) ayant un enseignement dans la langue officielle.

Les membres appartenant aux peuples autochtones d'Ukraine se voient garantir le droit d'étudier dans des établissements d'enseignement municipaux pour l'enseignement préscolaire et secondaire général, ainsi que dans la langue officielle et dans la langue de leurs peuples autochtones respectifs. Ce droit sera exercé par la création, conformément à la loi, de classes séparées (groupes) avec un enseignement dans la langue du peuple autochtone respectif d'Ukraine ainsi que dans la langue officielle, mais il ne s'étend pas aux classes (groupes) ayant reçu un enseignement dans la langue officielle.

Les membres appartenant à des peuples autochtones ou à des minorités nationales d'Ukraine se voient garantir le droit d'étudier la langue de leurs peuples autochtones respectifs ou de leurs minorités nationales dans les institutions municipales d'enseignement secondaire général ou par l'intermédiaire de sociétés culturelles nationales.

Les personnes malentendantes se voient garantir le droit d'apprendre la langue des signes et d'apprendre la langue des signes ukrainienne.

2) Les établissements d'enseignement doivent assurer l'étude obligatoire de la langue officielle, en particulier les établissements d'enseignement professionnel (technique / professionnel) et d'enseignement supérieur dans la mesure où il est possible d'exercer une activité professionnelle dans le domaine choisi en utilisant la langue officielle.

Les membres appartenant aux peuples autochtones et aux minorités nationales d'Ukraine, les étrangers et les apatrides se voient offrir des conditions adéquates pour apprendre la langue officielle.

3) La langue utilisée pour l'évaluation externe indépendante et les examens d'entrée doit être la langue officielle, à l'exception de l'évaluation externe indépendante dans les langues étrangères. Les tâches du travail de certification d'évaluation externe indépendante sont effectuées dans la langue officielle.

4) L'État doit promouvoir l'étude des langues de communication internationale, principalement l'anglais, dans les établissements d'enseignement publics et municipaux.

5) Dans les établissements d'enseignement, selon le programme d'enseignement, une ou plusieurs disciplines peuvent être enseignées dans au moins deux langues, la langue officielle, l'anglais ou d'autres langues officielles de l'Union européenne.

6) À la demande des étudiants professionnels (techniques et professionnels) et des étudiants de l'enseignement supérieur, les établissements d'enseignement doivent leur offrir la possibilité d'étudier la langue du peuple autochtone ou celle de la minorité nationale de l'Ukraine en tant que discipline distincte.

7) L'enseignement des langues étrangères dans les établissements d'enseignement et les cours de langues étrangères doit être offert dans la langue étrangère ou la langue nationale appropriée.

8) L’État encourage la création et le fonctionnement à l’étranger d’établissements d’enseignement dans lesquels l’enseignement est donné dans la langue officielle ou est offert au moyen de la langue officielle.

9) Les particularités de l'emploi des langues dans différents types et à différents niveaux d'enseignement sont déterminées par des lois spéciales.

Article 22

Langue officielle le domaine scientifique

1) La langue de la science en Ukraine est la langue officielle.

2) Les publications scientifiques sont publiées dans la langue officielle, en anglais et/ou dans d'autres langues officielles de l'Union européenne. Lorsqu'elles sont publiée en anglais et/ou dans d'autres langues officielles de l'Union européenne, le matériel publié doit être accompagné d'une annotation et d'une liste de mots-clés dans la langue officielle.

3) Les thèses des titulaires des diplômes de doctorat en philosophie, en sciences, en arts ou, dans les cas prévus par des rapports scientifiques publiés par la loi, en cas de protection des publications scientifiques divulguées sous forme de monographie ou de recueil d'articles dans des revues professionnelles nationales ou internationales, ainsi que de résumés et les revues d'opposants doivent être rédigés dans la langue officielle ou en anglais.

Pour les articles publiés dans des revues professionnelles internationales dans d'autres langues que l'anglais, le Conseil scientifique spécialisé peut, par sa décision, obliger à fournir une traduction ou une brève annotation de l'article dans la langue officielle.

4) La soutenance publique de la thèse du diplôme de doctorat en philosophie et en arts, ainsi que la défense publique des publications scientifiques sous forme de mémoire ou de monographie publiée, ou sous la forme d'un ensemble d'articles pour l'attribution du titre de docteur en sciences doivent être présentées dans la langue officielle ou, à la demande du requérant, en anglais.

5) La langue des manifestations scientifiques publiques (conférences scientifiques, tables rondes, symposiums, séminaires, écoles scientifiques, etc.) peut être la langue officielle et/ou l'anglais.

La langue des événements scientifiques publics portant sur une langue étrangère spécifique (linguistique) ou sur une littérature étrangère peut être la langue étrangère concernée.

Si un événement scientifique se déroule dans une langue étrangère, les organisateurs sont tenus d'informer les participants à l'avance. Dans ce cas, la traduction dans la langue officielle est facultative.

6) En aucune circonstance, une personne participant à une manifestation scientifique publique ne peut être privée du droit d'utiliser la langue officielle.

Article 23

Langue officielle dans le domaine de la culture

1) L'État doit veiller à l'emploi de la langue officielle dans le domaine de la culture.

2) La langue des manifestations culturelles et artistiques, des divertissements et des loisirs est la langue officielle. L'emploi d'une autre langue lors de tels événements est autorisée si le plan artistique et créatif de l'organisation de l'événement le justifie, ainsi que dans les cas prévus par la loi concernant l'exercice des droits des peuples autochtones et des minorités nationales d'Ukraine. Les dispositions de la présente section ne s'appliquent pas à l'emploi des langues pour l'interprétation et/ou la reproduction de chansons, d'autres œuvres musicales avec texte et de phonogrammes.

[...]

3) Les annonces, les affiches, les autres supports d'information sur les manifestations culturelles et artistiques, ainsi que les billets d'entrée doivent être rédigés dans la langue officielle. Les publicités, les affiches et les autres supports d’information peuvent être utilisés dans une autre langue que la langue nationale, mais la taille et la police du texte employée dans une langue différente ne doivent pas être supérieures à celles du texte dans la langue officielle. Les exigences relatives à la taille des polices sont facultatives lorsqu'il s'agit d'écrire des noms propres d'artiste ou d'interprète, des noms de collectifs et d'œuvres protégées par la loi des marques de commerce (marques de commerce pour les biens et les services).

4) L'exécution publique ou la représentation publique d'une pièce de théâtre dans une autre langue que la langue officielle dans un théâtre national ou municipal doit être accompagnée d'une traduction dans la langue officielle au moyen de sous-titres, d'une traduction audio ou autrement.

5) La langue des musées et des expositions d'art est la langue officielle.

La comptabilité muséale dans les musées de toutes les formes de propriété doit être dans la langue officielle

Les informations sur les objets exposés dans les musées et les expositions d'art doivent être dans la langue officielle. Parallèlement à celle-ci, les informations peuvent être dupliquées dans d'autres langues. Dans les informations écrites sur les objets, l’inscription dans une autre langue doit être placée au-dessous ou à droite de l’inscription dans la langue officielle. La taille de la police du texte de l'objet muséal dans la langue officielle doit être au moins égale à celle du texte correspondant dans une autre langue. Les informations audiovisuelles sur les objets muséaux dans la langue officielle doivent être aussi lisibles que les informations pertinentes dans une langue étrangère.

Les entrées aux musées et aux expositions, ainsi que les annonces publiques des expositions doivent se faire dans la langue officielle. Les informations en double sur les tickets entrants dans une autre langue sont autorisées. La taille de la police dans une autre langue sur les billets d’entrée ne doit pas dépasser celle de la langue officielle.

Les informations sur un musée ou une exposition doivent être disponibles dans la langue officielle et, si nécessaire, dans une autre langue.

6) La langue de distribution et d'affichage des films en Ukraine est la langue officielle.

Les films (y compris les séries, les animations et les documentaires) produits par les cinéastes ukrainiens doivent être distribués et projetés en Ukraine avec la partie linguistique d'une série audio réalisée dans la langue officielle. Les films nationaux peuvent être projetés en tatar de Crimée, dans d'autres langues des peuples autochtones, conformément à la loi ukrainienne portant «sur la cinématographie». Lorsque les films sont utilisés dans la partie linguistique d'une série sonore dans la langue officielle, les répliques dans d'autres langues doivent être doublées ou sous-titrées dans la langue officielle. La durée totale des répliques sous-titrées exécutées dans d'autres langues du film ne doit pas dépasser 10% de la durée totale de toutes les répliques de ce film.

Les films non identifiés au deuxième paragraphe du présent article doivent être distribués et projetés en Ukraine ou doublés ou prononcés dans la langue officielle. En plus de la langue officielle, les films étrangers peuvent contenir des pistes audio réalisées dans d'autres langues.

[...]

Dans le cadre d’événements comme des festivals de cinéma organisés en Ukraine en accord avec l’organisme exécutif central chargé de la mise en œuvre de la politique de l’État dans le domaine de la cinématographie, les films des établissements cinématographiques ukrainiens sont autorisés à montrer des films dans la langue originale, mais avec des sous-titres réalisés dans la langue officielle. En dehors des manifestations du festival, ces films doivent être présentés dans la langue officielle.

Les cinémas peuvent diffuser des films étrangers dans la langue d'origine, accompagnés de sous-titres dans la langue officielle. Le nombre total de séances de projection dans une langue non officielle ne peut pas dépasser 10% du nombre total de séances de projection par mois dans une salle de cinéma.

Les informations sur la projection de films étrangers dans la langue d'origine doivent être communiquées au public à l'avance.

Les fournisseurs de services vidéo en ligne, à la condition qu'ils disposent de pistes audio dans la langue officielle des films accessibles depuis le territoire ukrainien, doivent veiller à ce que ces pistes audio soient téléchargées par défaut dans les films appropriés.

L'État aide les entités fournissant des services vidéo personnalisés, disponibles en Ukraine, à créer des pistes audio dans la langue officielle et/ou à obtenir les droits correspondants.

7) Les affiches de cinéma et les billets d'entrée pour les théâtres et autres établissements de cinéma doivent être dans la langue officielle.

8) La langue des services touristiques et des excursion est la langue officielle. Les services touristiques ou les services d'excursions pour les étrangers et les apatrides peuvent être offerts dans une autre langue.

9) L'État doit promouvoir la création et la diffusion d'œuvres culturelles et artistiques dans la langue officielle.

Article 24

Langue officielle dans le domaine de la radiodiffusion télévisuelle et radiophonique

1) La langue de diffusion de la télévision et de la radio en Ukraine est la langue officielle.

2) La présente loi et la loi ukrainienne "sur la radiodiffusion télévisuelle et radiophonique" fixent les règles d'emploi de la langue officielle et des autres langues à la télévision et à la radio.

3) Les radiodiffuseurs diffusent dans la langue officielle. La part des émissions dans la langue officielle doit représenter au moins 90% de la durée totale des émissions et/ou des films (ou parties de films) dans chaque intervalle entre 7h00 et 18h00 et entre 18h00 et 22h00, sauf une disposition contraire de la présente loi.

Les radiodiffuseurs locaux (y compris les radiodiffuseurs par satellite diffusés dans une seule zone d’un réseau multicanaux) peuvent diffuser dans d’autres langues jusqu’à 20% de la durée totale des émissions et/ou des films diffusés dans chaque émissions (en partie ou en totalité) entre 7h00 et 18h00 et entre 18h00 et 22h00.

Les organismes de télévision et de radio qui, sous licence, diffusent en tatar de Crimée ou dans d'autres langues des peuples autochtones d'Ukraine, quelle que soit la catégorie de radiodiffusion, doivent diffuser au moins 75% du temps d'antenne dans la langue officielle et dans les langues des peuples autochtones d'Ukraine (dont au moins 30% dans la langue officielle) et assurer une diffusion hebdomadaire totale dans la langue officielle d'au moins 30%.

4) Les règles relatives au calcul de la part des émissions et/ou des films dans le volume total des émissions, ainsi que des règles relatives au calcul du pourcentage des chansons interprétées dans la langue officielle lors de la radiodiffusion, sont dictées par la loi ukrainienne portant «sur la radiodiffusion télévisuelle et radiophonique.

[...]

Article 25

Langue officielle dans le domaine de la presse écrite

1) La presse écrite doit être publiée dans la langue officielle en Ukraine.

La presse écrite peut être publiée dans d'autres langues que la langue officielle à la condition que, parallèlement au tirage respectif de l'édition, l'édition correspondante de la langue étrangère soit publiée aussi dans la langue officielle. Toutes les versions linguistiques doivent avoir le même nom et correspondre les unes aux autres dans le contenu, le volume et la méthode d’impression, et leurs éditions doivent porter les mêmes numéros de série de séquence et être publiées en une seule journée.

2) La distribution de la presse écrite publiée sur abonnement dans d'autres langues que la langue officielle est autorisée à la condition que leurs propriétaires (ou copropriétaires) aient des possibilités d'abonnement en Ukraine à la fois dans la même langue et dans la langue officielle.

3) Les propriétaires (ou copropriétaires) de la presse écrite sont tenus de produire, de publier et de remettre un exemplaire obligatoire des documents (numéros de la presse écrite) dans la langue officielle, conformément à la manière prescrite par la loi.

4) Dans chaque lieu de distribution de la presse écrite, celle dans la langue officielle doit comprendre au moins 50% des noms des médias distribués à cet endroit.

La distribution de la presse écrite publiée dans d'autres langues que la langue officielle doit être faite dans la langue officielle.

5) Les prescriptions des premier, deuxième et quatrième paragraphes du présent article ne s'appliquent pas aux médias imprimés et publiés exclusivement en tatar de Crimée, dans les langues des peuples autochtones d'Ukraine, en anglais, dans une autre langue officielle de l'Union européenne, qu'ils contiennent ou non des textes dans la langue officielle et dans des publications scientifiques dont la langue est déterminée par l'article 22 de la présente loi.

Dans ce cas, l'exemplaire obligatoire des documents prévue au paragraphe 3 du présent article doit être est établi, publié et présenté dans la langue concernée.

Article 26

Langue officielle dans le domaine de l’édition et de la distribution de livres

1) Un éditeur inscrit au registre national des éditeurs, des fabricants et des distributeurs de produits d’édition est tenu de publier dans la langue officielle au moins 50% de tous les titres de publications de livres qu’il a publiés au cours de l’année civile concernée.

Cette exigence ne s’applique pas à la publication de produits publiés dans la langue tatare de Crimée, dans d’autres langues des peuples autochtones ou des minorités nationales d’Ukraine aux frais de l’État et/ou des budgets locaux, conformément à la Loi sur la procédure de réalisation des droits des peuples autochtones et des minorités nationales d'Ukraine.

2) La part des publications de livres dans la langue officielle dans le nombre total de titres de publications de livres disponibles à la vente dans chaque librairie ou autre institution engagée dans la distribution de livres est d’au moins 50%.

Les dictionnaires, les manuels et les guides de conversation, dont l’une des langues est la langue officielle, et les publications de livres avec des textes identiques dans deux langues ou plus, dont l’une est la langue officielle, sont considérés comme des publications de livres dans la langue officielle.

Les dispositions du premier alinéa du présent paragraphe ne s’appliquent pas aux librairies et autres institutions qui distribuent des publications de livres exclusivement dans les langues officielles de l’Union européenne, la langue officielle et/ou des dictionnaires et des guides de conversation en langues étrangères, des manuels sur l’étude des langues étrangères, ainsi que des librairies spécialisées créées pour mettre en œuvre les droits des peuples autochtones, des minorités nationales d’Ukraine, conformément à la loi.

3) L’État encourage la publication et la diffusion des œuvres de littérature ukrainienne, la traduction et la publication de la littérature en langue étrangère dans la langue officielle.

Стаття 27.

Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів

1) Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Для цілей цього Закону користувацьким інтерфейсом є відображувана інформація, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми, веб-сайту і яка містить текст будь-якою мовою спілкування між людьми (зокрема мова візуального дизайну комп’ютерної програми, мова взаємодії, діалогів та транзакцій між користувачем та комп’ютерною програмою).

Вимоги цього Закону не поширюються на мови програмування.

5) Заклади освіти державної і комунальної форм власності використовують для освітніх потреб комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

6) Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, медіа, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва.

Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.

Ця норма не поширюється на інтернет-представництва друкованих медіа, зазначених у частині п’ятій статті 25 цього Закону, а також на онлайн-медіа, що виходять виключно кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, у тому числі на наукові видання, норма щодо мови яких визначається статтею 22 цього Закону.

Стаття 30.

Державна мова у сфері обслуговування споживачів

1) Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.

2) Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи - підприємці, інші суб'єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

3) На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

4) Суб'єкт електронної комерції, зареєстрований в Україні, під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити надання всієї інформації, визначеної Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі щодо предмета електронного договору, державною мовою.

5) Кожній особі на території України гарантовано право одержувати інформацію про товари та послуги державною мовою.

6) Виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною мовою. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.

7) Інформація про вироби (товари), роботи чи послуги, зазначена у частині п'ятій цієї статті, доводиться до відома споживача виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до виробу (товару), роботи або послуги, на етикетці, а також у маркуванні чи в інший спосіб (у доступній наочній формі), прийнятний для окремих видів виробів (товарів) або в окремих сферах обслуговування.

У випадках, встановлених законом, стандартами, технічними регламентами, в інформації про вироби (товари), роботи чи послуги, наданій державною мовою, допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень з використанням літер латинського алфавіту.

8) У разі якщо крім державної мови інформація про товари та послуги надається також іншими мовами, змістовне наповнення та обсяг інформації про товари та послуги державною мовою не можуть бути меншими за наповнення будь-якою іншою мовою.

Написи на виробі (товарі) та його упаковці виконуються державною мовою, якщо інше не встановлено цим Законом, і можуть дублюватися іншими мовами. Виконання таких написів допускається англійською мовою за умови, що значення таких написів є очевидним для споживачів таких товарів та не здатне ввести їх в оману. Пояснення змісту цих написів державною мовою доводиться до відома споживача в інструкції з користування, іншій супровідній інформації відповідно до закону.

Стаття 31.

Державна мова в технічній та проектній документації

1) Виготовлення технічної, проектної документації відповідно до договору, стороною якого є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа чи організація державної і комунальної форм власності, здійснюється державною мовою.

Технічна і проектна документація затверджується органами державної влади, органами місцевого самоврядування за умови, що вона виготовлена державною мовою.

2) Мова технічної і проектної документації, що виготовляється за договором з іноземцем, особою без громадянства або юридичною особою, створеною за законодавством іншої країни, може визначатися умовами договору про виготовлення документації або будь-яким іншим способом за згодою сторін.

Стаття 32.

Державна мова у сфері реклами

1) Мовою реклами в Україні є державна мова.

2) У друкованих засобах масової інформації, що видаються однією з офіційних мов Європейського Союзу, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований засіб масової інформації.

3) Мовою реклами на телебаченні і радіо є державна мова.

Мовою реклами, що розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами Європейського Союзу, поряд з державною мовою, можуть бути офіційні мови Європейського Союзу.

Особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

Стаття 33.

Державна мова у сфері охорони здоров'я

1) Мовою у сфері охорони здоров'я, медичної допомоги та медичного обслуговування є державна мова.

2) На прохання особи, яка звертається за наданням медичної допомоги чи послуг з медичного обслуговування, її персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

3) Заклади охорони здоров'я складають документи, які стосуються стану здоров'я пацієнтів, державною мовою.

4) Мовою актів, які регулюють діяльність закладів охорони здоров'я, діловодства та документообігу, є державна мова.

5) Заклади охорони здоров'я використовують у своїх документах медичну термінологію відповідно до стандартів, визначених Національною комісією зі стандартів державної мови.

Article 27

Langue officielle dans le domaine des interfaces utilisateur des programmes informatiques et des sites Web

1) Un programme informatique avec une interface utilisateur mis en œuvre en Ukraine doit avoir une interface utilisateur dans la langue officielle et/ou en anglais, ou dans d’autres langues officielles de l’Union européenne.

Aux fins de la présente loi, l’interface utilisateur est l’information affichée avec laquelle l’utilisateur interagit directement lors de l’usage d’un programme informatique, d’un site Web, et qui contient du texte dans n’importe quelle langue de communication entre les personnes (en particulier, la langue de conception visuelle d’un programme informatique, la langue d’interaction, les dialogues et les transactions entre l’utilisateur et un programme d’ordinateur).

Les exigences de la présente loi ne s’appliquent pas aux langages de programmation.

5) Les établissements d'enseignement sous forme de propriété nationale et municipale doivent employer des programmes informatiques avec une interface utilisateur dans la langue officielle pour leurs besoins scolaires.

Un programme informatique avec une interface utilisateur en anglais peut être employé avant de créer une interface utilisateur dans la langue officielle pour un programme informatique correspondant.

6) Les représentations sur Internet (y compris les sites Web, les pages Web sur les réseaux sociaux) des autorités de l’État, des organismes d’autonomie locale, des entreprises, des institutions et des organisations de propriété nationale et municipale, des médias enregistrés en Ukraine, ainsi que des entités commerciales vendant des biens et des services en Ukraine et enregistrées en Ukraine doivent être effectuées dans la langue officielle. En plus de la version des représentations sur Internet (y compris les sites Web, les pages Web sur les réseaux sociaux), faite dans la langue officielle, il peut y avoir des versions dans d’autres langues. La version de la représentation Internet dans la langue officielle ne doit pas avoir moins de volume ni moins de contenu d’informations que les versions en langue étrangère, et elle doit être téléchargée par défaut pour les utilisateurs en Ukraine.

Pour les entités commerciales étrangères vendant des biens et des services en Ukraine et ayant des filiales, des succursales, des bureaux de représentation en Ukraine, la version du site Web dans la langue officielle doit contenir suffisamment d’informations en volume et en contenu pour une navigation claire et une divulgation de l’objectif du propriétaire de cette représentation sur Internet.

La version d’un tel site web dans la langue officielle pour les utilisateurs en Ukraine doit être téléchargée par défaut.

Cette règle ne s’applique pas aux représentations sur Internet de la presse écrite visées à la cinquième partie de l’article 25 de la présente loi, ni aux médias en ligne publiés exclusivement en tatar de Crimée, dans d’autres langues des peuples autochtones d’Ukraine, en anglais, dans une autre langue officielle de l’Union européenne, qu’ils contiennent ou non des textes dans la langue officielle, y compris des publications scientifiques, dont la norme sur la langue est déterminée par l’article 22 de la présente loi.

Article 30

Langue officielle dans le domaine des services à la clientèle

1) La langue des services à la clientèle en Ukraine est la langue officielle.

2) Les entreprises, les institutions et les organismes de toute forme de propriété, les personnes physiques - entrepreneurs, autres entités économiques servant les consommateurs (sauf dans les cas prévus à la troisième partie du présent article) doivent fournir des services et des informations sur des biens (services) dans la langue officielle, notamment: dans les magasins en ligne et les catalogues en ligne. Les informations dans la langue officielle peuvent être dupliquées en d'autres langues.

3) À la demande du client, des services personnels peuvent également être fournis dans une autre langue acceptée par les parties.

4) Toute entité de commerce électronique enregistrée en Ukraine, dans le cadre de ses activités et dans le cas de la distribution de messages électroniques commerciaux, est tenue de fournir dans la langue officielle toutes les informations spécifiées dans la loi ukrainienne «sur le commerce électronique», y compris l'objet d'un contrat électronique.

5) Quiconque se trouve sur le territoire ukrainien a le droit de recevoir des informations sur les biens et services dans la langue officielle.

6) En Ukraine, les fabricants (entrepreneurs, vendeurs) de toutes formes de propriété doivent, dans la langue officielle, fournir aux consommateurs des informations sur les produits (marchandises), les travaux ou les services. Ces informations peuvent être dupliquées dans une autre langue.

7) Les informations sur les produits (biens), les travaux ou les services visés au paragraphe 5 du présent article doivent être communiquées au consommateur par le fabricant (contractant, vendeur) dans la documentation d'accompagnement jointe au produit (biens), aux travaux ou aux services figurant sur l'étiquette, ainsi que dans le marquage ou autrement (sous une forme visuelle accessible), acceptable pour certains types de produits (marchandises) ou pour certains types de services particuliers.

Dans les cas prévus par la loi, les normes, les règlements techniques, l'emploi de mots, d'abréviations, de notations et de symboles utilisant les lettres de l'alphabet latin sont autorisés dans les informations relatives aux produits (biens), aux travaux ou aux services fournis dans la langue officielle.

8) Si, outre la langue officielle, des informations sur les biens et services sont également fournies dans d'autres langues, le contenu et le volume d'informations sur les biens et services dans la langue officielle ne peuvent être inférieurs à ceux d'une autre langue.

Les inscriptions sur les produits et leur emballage doivent être dans la langue officielle, sauf une disposition contraire de la présente loi, et elles peuvent être reproduites dans d'autres langues. L’exécution de ces inscriptions est autorisée en anglais, à la condition que la signification de celles-ci soit évidente pour les consommateurs de ces produits et qu'elle ne puisse les induire en erreur. L'explication du contenu de ces inscriptions dans la langue officielle doit être portée à l'attention du consommateur dans le mode d'emploi, ainsi que dans d'autres informations d'accompagnement, conformément à la loi.

Article 31

Langue officielle dans la documentation technique d'un projet

1) La production de documents techniques d'un projet en conformité à un contrat, dont la partie est une autorité de l'État, un organisme autonome, une entreprise, une institution ou un organisme de la propriété de l'État et d'une collectivité municipale doit être effectuée dans la langue officielle.

Les documents techniques et les documents de projet doivent être approuvés par les autorités de l'État et les organismes d'autonomie locale, à la condition qu'ils soient rédigés dans la langue officielle.

2) La langue des documents techniques et des documents de projet produits en vertu d'une convention conclue avec un étranger, un apatride ou une personne morale créée en vertu d'une loi d'un autre pays peut être établie par les termes de la convention sur la production de documents ou par tout autre moyen avec le consentement des parties.

Article 32

Langue officielle dans le domaine de la publicité

1) La langue de publicité en Ukraine est la langue officielle.

2) Dans la presse écrite publiée dans l'une des langues officielles de l'Union européenne, les publicités peuvent être affichées dans la langue dans laquelle ces médias paraissent.

3) La langue de la publicité à la télévision et à la radio est la langue officielle.

La langue de la publicité diffusée par les radiodiffuseurs à l'étranger, les radiodiffuseurs diffusant dans une ou plusieurs des langues officielles de l'Union européenne, ainsi que dans la langue officielle peuvent être les langues officielles de l'Union européenne.

Les particularités de l’emploi dans la publicité en tatar de Crimée et en d’autres langues des peuples autochtones et des minorités nationales d’Ukraine sont fixées par la loi sur la procédure d’exercice des droits des peuples autochtones et des minorités nationales d’Ukraine.

Article 33

Langue officielle dans le domaine de la santé

1) La langue de la santé, des soins médicaux et des soins de santé est la langue officielle.

2) À la demande du requérant d'assistance médicale ou de services de santé, ses soins personnels peuvent également être fournis dans une autre langue acceptée par les parties.

3) Les établissements de santé fournissant des documents concernant l'état de santé des patients doivent employer la langue officielle.

4) La langue des lois régissant les activités des établissements de santé, la préservation et la conservation des archives est la langue officielle.

5) Les établissements de santé doivent employer la terminologie médicale dans leurs documents conformément aux règles définies par la Commission nationale pour les normes de la langue officielle.

Розділ VI.

ЗАСТОСУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ
У ВЛАСНИХ НАЗВАХ ТА ІМЕНАХ

Стаття 39.

Назви органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування

1) Власною назвою єдиного органу законодавчої влади в Україні є "Верховна Рада України". Ця назва передається іншими мовами шляхом транслітерації слів - "Верховна Рада" за допомогою літер відповідного алфавіту згідно із звучанням українською мовою та перекладу слова "України" відповідною мовою.

Держава сприяє запровадженню в інших мовах назви "Верховна Рада України" відповідно до вимог абзацу першого цієї частини.

2) Офіційні назви органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності виконуються державною мовою.

3) Написи офіційних назв органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і вивісках виконуються державною мовою.

4) Поряд з державною мовою офіційні назви органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності можуть позначатися англійською мовою. На вивісках та офіційних бланках назви, виконані англійською мовою, подаються з правого боку або внизу.

Особливості виконання органами місцевого самоврядування, комунальними підприємствами своєї назви кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів, мовами національних меншин України встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

Стаття 40.

Державна мова в іменах

1) Прізвища, імена та по батькові громадян України виконуються державною мовою відповідно до правил українського правопису, передаються шляхом транслітерації за допомогою літер відповідного алфавіту згідно із звучанням державною мовою та не перекладаються іншими мовами.

2) Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища, імені та по батькові відповідно до своєї національної традиції.

Стаття 41.

Застосування державної мови в географічних назвах та назвах об'єктів топоніміки

1) Географічні назви, а також назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів та інших об'єктів топоніміки населених пунктів виконуються державною мовою.

2) Назви географічних об'єктів України та об'єктів топоніміки не перекладаються іншими мовами, а передаються в офіційних документах, засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях за допомогою літер відповідного алфавіту згідно із звучанням державною мовою.

3) Назви географічних об'єктів та об'єктів топоніміки, розташованих на території інших держав, а також географічних об'єктів та об'єктів топоніміки, на які не поширюються суверенітет та юрисдикція будь-якої держави, при використанні в Україні подаються державною мовою у транскрипції з мови оригіналу з урахуванням особливостей української фонетики та правопису. Якщо такий географічний об'єкт, об'єкт топоніміки має назву українського походження, то така назва може застосовуватися замість або поряд з іншомовною. В офіційних документах назві українського походження надається перевага.

4) Написи на дорожніх знаках, вивісках та інших покажчиках назв географічних об'єктів та об'єктів топоніміки на території України подаються державною мовою. На покажчиках назв географічних об'єктів та об'єктів топоніміки поряд з назвою державною мовою може розміщуватися її латиноалфавітний відповідник. Напис латинськими літерами має бути меншим та розміщуватися з правого боку або внизу.

Стаття 42.

Мова торговельних марок

1) Торговельні марки (знаки для товарів і послуг) використовуються у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до закону.

Section VI

APPLICATION DE LA LANGUE UKRAINIENNE
EN TANT QUE LANGUE OFFICIELLE DANS LES DÉNOMINATIONS

Article 39

Dénomination des autorités de l'État, de la République autonome de Crimée et des organismes d'autonomie locale

1) La Verkhovna Rada d'Ukraine est la seule dénomination du corps législatif en Ukraine. Ce nom est transmis dans d'autres langues par translittération des mots "Verkhovna Rada" par les lettres de l'alphabet correspondant, en fonction de la phonétique en ukrainien et de la traduction du mot «Ukraine» dans la langue correspondante.

L'État doit promouvoir l'introduction dans d'autres langues de la dénomination «Verkhovna Rada d'Ukraine», conformément aux dispositions du premier paragraphe du présent article.

2) La dénomination officielle des autorités de l'État, des autorités de la République autonome de Crimée et des organismes d'autonomie locale, des entreprises, des institutions et des organismes appartenant à l'État et aux collectivités municipales doit être inscrite dans la langue officielle.

3) L'inscription des noms officiels des autorités de l'État, des autorités de la République autonome de Crimée et des organismes d'autonomie locale, des entreprises, des institutions et des organismes appartenant à l'État et aux collectivités municipales, la dénomination des sceaux, des timbres, des tampons, des formulaires et des signes officiels doivent être rédigées dans la langue officielle.

4) En plus de la langue officielle, la dénomination des autorités publiques, des autorités de la République autonome de Crimée et des organismes d'autonomie locale, des entreprises, des institutions et des organismes appartenant à l'État et aux collectivités municipales peut être indiquée en anglais. Dans les panneaux et les en-têtes de lettre en anglais, la dénomination en anglais doit être affichée à droite ou en dessous.

Les particularités de la mise en œuvre par les organismes des collectivités locales, les entreprises municipales en tatar de Crimée, en d'autres langues des peuples autochtones ou dans les langues des minorités nationales d'Ukraine sont fixées par la loi sur la procédure de réalisation des droits des peuples autochtones et les minorités nationales d'Ukraine.

Article 40

Langue officielle dans les noms

1) Les noms, prénoms et patronymes des citoyens ukrainiens doivent être rédigés dans la langue officielle, conformément au règlement sur l'orthographe ukrainienne, et transmis au moyen de lettres de l'alphabet respectif, en fonction de la phonétique de la langue officielle, et ils ne doivent pas être traduits dans d'autres langues.

2) Tous ont le droit de retranscrire leur nom, leur prénom et leur patronyme en conformité avec leur tradition nationale.

Article 41

Application de la langue officielle aux noms géographiques et aux noms d'objets de toponymie

1) Les noms géographiques, ainsi que les noms de places, de boulevards, de rues, de ruelles, de trottoirs, de passages, d'entrées, d'avenues, d'allées, de remblais, de ponts et autres objets de toponymie des établissements doivent être dans la langue officielle.

2) Les noms d'objets géographiques de l'Ukraine et des objets de toponymie ne doivent pas être traduits en d'autres langues, mais transmis dans les documents officiels, les médias, les publications cartographiques, de référence, d'encyclopédie, d'éducation et d'autres au moyen de lettres de l'alphabet correspondant en fonction de la phonétique dans la langue officielle.

3) Les noms d'objets géographiques et toponymiques situés sur le territoire des autres pays, ainsi que les noms géographiques et les objets toponymiques non couverts par la souveraineté et la juridiction d'un autre État, lorsqu'ils sont utilisés en Ukraine, doivent être présentés dans la langue officielle avec une transcription de la langue d'origine en tenant compte des particularités de la phonétique et de l'orthographe ukrainiennes. S'il s'agit d'un objet géographique, le nom de lieu doit porter un nom d'origine ukrainienne; ce nom peut être utilisé à la place d'une langue étrangère ou à proximité de celle-ci. Les documents officiels doivent donner la préférence au nom d'origine ukrainienne.

4) Les inscriptions sur les panneaux de signalisation routière et des autres noms d'objets géographiques et toponymiques sur le territoire de l'Ukraine doivent être présentées dans la langue officielle. Les inscriptions des noms d'objets géographiques et toponymiques, ainsi que le nom de la langue officielle peuvent être affichés en alphabet latin. Les lettres latines doivent être plus petites et placées à droite ou en dessous.

Article 42

Langue des marques de commerce

1) Les marques de commerce (produits et services) doivent être employées sous la forme dans laquelle elles bénéficient d'une protection juridique en Ukraine, conformément à la loi.

Розділ VIII.

ЗАХИСТ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ

Стаття 49. У

повноважений із захисту державної мови

1) З метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови (далі - Уповноважений).

2) Завданнями Уповноваженого є:

1. захист української мови як державної;

2. захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

3) Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається цим Законом.

Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб.

4) З метою реалізації покладених на нього завдань Уповноважений здійснює такі повноваження:

1. подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики, спрямованої на захист державної мови, всебічний розвиток і функціонування державної мови у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України, сприяння задоволенню мовних потреб українців, які проживають за межами України;

2. забезпечує моніторинг виконання законодавства про державну мову, державних цільових програм забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної;

3. розглядає скарги фізичних і юридичних осіб на дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, інших юридичних і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову;

4. спрямовує до Комісії з питань вищого корпусу державної служби, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій подання про проведення службових розслідувань, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про державну мову, що є обов'язковими до розгляду;

5. складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом;

6. здійснює контроль за виконанням повноважень його представниками. відповідно до частини шостої цієї статті;

7. затверджує форму акта про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, а також форму протоколу та постанови, зазначених у статті 57 цього Закону.

5) Уповноважений щороку готує і не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Кабінету Міністрів України та представляє громадськості річний публічний звіт про свою діяльність і про стан дотримання цього Закону разом з висновками та рекомендаціями Рахункової палати, наданими за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) діяльності Уповноваженого, та інформацією про стан виконання відповідних рекомендацій.

Одночасно з поданням річного звіту Уповноважений розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу, в тому числі у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

6) Уповноважений здійснює свої повноваження безпосередньо. Для забезпечення виконання повноважень Уповноважений призначає представників. Представник Уповноваженого є працівником секретаріату Уповноваженого і здійснює повноваження, визначені цим Законом, за місцезнаходженням секретаріату або в іншому місці, визначеному Уповноваженим.

Акти і протоколи, складені представником Уповноваженого, направляються Уповноваженому.

Стаття 53.

Захист державної мови як невіддільного елементу конституційного ладу

1) З метою захисту державної мови від публічного приниження чи зневажання, від навмисного спотворення державної мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисного застосування її з порушенням стандартів державної мови, а також від нехтування вимогами обов'язкового застосування державної мови, визначеними законом, Уповноважений:

1. здійснює державний контроль за застосуванням державної мови як державної органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форм власності, їхніми посадовими та службовими особами, а також громадськими об'єднаннями, політичними партіями та іншими юридичними особами, їхніми посадовими особами;

2. надає висновки і рекомендації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування щодо застосування української мови як державної в їхній діяльності;

3. оприлюднює висновки про ознаки публічного приниження чи зневажання державної мови в публічних виступах посадових осіб органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, громадських об'єднань, політичних партій та інших юридичних осіб, а також посадових осіб іноземних держав;

4. подає пропозиції Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до законодавства щодо захисту державної мови;

5. звертається до інших державних органів з викладенням фактів, що ймовірно містять ознаки порушень, визначених у частинах шостій і сьомій статті 1 цього Закону, для вжиття заходів, передбачених законом.

[...]

Стаття 57.

Порядок накладення штрафів на суб'єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів

1) У разі порушення суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність на території України, вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголошує такому суб'єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта, про що зазначається в акті.

Такий акт повинен відповідати вимогам, встановленим частиною п'ятою статті 56 цього Закону. Копія акта надається відповідному суб'єкту господарювання.

У разі повторного протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений, його представник складає протокол.

2) Протокол за результатами здійснення заходу державного контролю за застосуванням державної мови складається у двох примірниках. Один примірник протоколу вручається суб'єкту господарювання або його представнику, другий зберігається в Уповноваженого. Форма протоколу затверджується Уповноваженим.

6) Постанова про накладення штрафів виноситься Уповноваженим, якщо за наслідками розгляду справи встановлені порушення норм цього Закону. Форма постанови про накладення штрафів затверджується Уповноваженим.

За повторне протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений накладає на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на території України, штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справа про накладення штрафу розглядається за участю представника суб’єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, якщо, незважаючи на своєчасне повідомлення суб’єкта господарювання про місце і час розгляду справи, але не пізніше ніж за три дні до початку розгляду справи, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

[...]

10) Постанову про накладення штрафу за порушення закону у сфері застосування державної мови може бути оскаржено суб’єктом господарювання до суду.

Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.

1) Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, крім:

3) Стаття 21 цього Закону застосовується з урахуванням тих особливостей, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідного корінного народу чи відповідної національної меншини України (крім осіб, визначених абзацом другим цього пункту), продовжують здобувати таку освіту до 1 вересня 2020 року відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини України, до 1 вересня 2023 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

[...]

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ
25 квітня 2019 року
№ 2704-VIII

Section VIII

PROTECTION DE LA LANGUE OFFICIELLE

Article 49

Commissaire à la protection de la langue officielle

1) Afin de promouvoir le fonctionnement de la langue ukrainienne en tant que langue officielle dans les domaines de la vie publique définis par la présente loi, le Commissaire à la protection de la langue officielle (ci-après dénommé le Commissaire) exerce ses activités dans toute l'Ukraine.

2) Les tâches du commissaire sont les suivantes:

1. la protection de la langue ukrainienne en tant que langue officielle;

2. la protection du droit des citoyens ukrainiens de recevoir dans la langue officielle des informations et des services dans les domaines de la vie publique définis par la présente loi sur tout le territoire ukrainien et de lever les obstacles et les restrictions concernant l'emploi de la langue officielle.

3) Le commissaire est un fonctionnaire dont le statut est déterminé par la présente loi.

Le commissaire exerce son activité indépendamment des autres organismes et des fonctionnaires de l'État.

4) Pour accomplir les tâches qui lui sont confiées, le commissaire exerce les pouvoirs suivants:

1. soumettre au Cabinet des ministres de l'Ukraine des propositions visant à assurer la mise en œuvre effective de la politique de l'État visant la protection de la langue officielle, le développement complet et le fonctionnement de la langue officielle dans les domaines de la vie publique définis par la présente loi sur tout le territoire ukrainien, afin de promouvoir les besoins linguistiques des Ukrainiens vivant en dehors de l'Ukraine;

2. assurer le suivi de la mise en œuvre de la législation sur la langue officielle et des programmes ciblés par l'État afin de soutenir le développement complet et le fonctionnement de la langue ukrainienne en tant que langue officielle;
3. examiner les plaintes des personnes physiques et morales sur les actions et les omissions des autorités de l'État, des organismes d'autonomie locale, des entreprises, des institutions et des organismes de toute forme de propriété, des autres personnes morales et des particuliers concernant le respect des exigences de la législation linguistique de l'État;

4. soumettre à la Commission du corps supérieur de la fonction publique, des ministères et des autres organismes exécutifs centraux, du Conseil des ministres de la République autonome de Crimée, des administrations des villes et des municipalités de Kiev et de Sébastopol, la soumission d'enquêtes officielles ainsi que la mise en cause de la responsabilité disciplinaire des fonctionnaires coupables d'avoir violer la législation linguistique nationale et qui sont obligatoires à des fins d'examen;

5. établir des protocoles et appliquer des sanctions dans les cas prévus par la loi;

6. exercer le contrôle sur l'exercice des pouvoirs de ses représentants, conformément au sixième paragraphe du présent article;

7. approuver la forme de la loi sur les résultats de l'exercice du contrôle sur l'emploi de la langue officielle, ainsi que la forme du procès-verbal et des résolutions visés à l'article 57 de la présente loi.

5) Le Commissaire prépare et soumet chaque année, au plus tard le 1^er mai de l'année suivant l'année en cours, au Conseil des ministres de l'Ukraine et présente un rapport public sur ses activités et l'état de conformité avec la présente loi, ainsi que les conclusions et recommandations de la Chambre des comptes résultant de la mise en œuvre des mesures prises par l'État sur le contrôle financier (audit) des activités du commissaire et les informations sur l'état de la mise en œuvre des recommandations pertinentes.

Parallèlement à la présentation du rapport annuel, le Commissaire l'insère sur son site web officiel en vue d'un accès libre, y compris sous forme de données ouvertes, conformément à la loi ukrainienne portant «sur l'accès aux informations publiques».

6) Le Commissaire exerce son autorité directement. Le commissaire nomme des représentants chargés de veiller à l’exercice de ses pouvoirs. Le représentant du commissaire est un employé du secrétariat du commissaire et exerce les pouvoirs dévolus dans la présente loi sur le site du secrétariat ou à un autre endroit désigné par le commissaire.

Les actes et les protocoles établis par le représentant du commissaire sont transmis au commissaire.

Article 53

Protection de la langue officielle en tant qu'élément intégral du système constitutionnel

1) Afin de protéger la langue officielle des humiliations publiques, des distorsions délibérées de la langue officielle dans les documents et les textes officiels, en particulier de son emploi intentionnel en violation des règles de la langue officielle, ainsi que du non-respect des exigences relatives à l'emploi obligatoire de la langue officielle, définies par la loi, le commissaire est autorisé :

1. à exercer le contrôle de l’État sur l’emploi de la langue officielle en tant qu’organisme du pouvoir de l’État, des autorités de la République autonome de Crimée, des organismes d’autonomie locale, des entreprises, des institutions et des organisations de la propriété de l'État ou des municipalités, de leurs fonctionnaires et de leurs représentants officiels, ainsi que des associations publiques, des organismes politiques et d'autres entités juridiques et leurs représentants;

2. de fournir des conclusions et des recommandations aux autorités de l'État, aux autorités de la République autonome de Crimée et aux organismes d'autonomie locale en ce qui concerne l'emploi de la langue ukrainienne en tant que langue officielle dans leurs activités;

3. de publier des conclusions sur les signes d'humiliation publique ou d'humiliation de la langue officielle dans les discours prononcés par des représentants de l'État, des autorités de la République autonome de Crimée, des organismes d'autonomie locale, des entreprises, des institutions et des organisations à propriété partagée, des associations publiques et des partis politiques ou d'autres personnes morales, ainsi que des fonctionnaires d'un pays étranger;

4. de soumettre des propositions au Cabinet des ministres de l'Ukraine en vue de modifier la législation sur la protection de la langue officielle;

5. de faire appel aux autres organismes de l’État en énonçant les faits qui contiendraient des signes d'infraction définis aux sections 6 et 7 de l’article 1 de la présente loi, aux fins de l’application des mesures prévues par la loi.

[...]

Article 57

Procédure pour infliger des amendes à des entités économiques pour violation de la loi sur l'emploi de la langue officielle dans les services au consommateur

1) En cas d'infraction aux exigences de l'article 30 de la présente loi par une entité exerçant des activités économiques sur le territoire de l'Ukraine, le Commissaire, ou son représentant, établit un acte sur les résultats du contrôle concernant l'usage de la langue officielle, communique à cette entité un avertissement et exige l'obligation de supprimer l'infraction dans les 30 jours à compter de la date d'établissement de l'acte, tel qu'il est précisé dans la loi.

Un tel acte doit satisfaire aux conditions énoncées à l'article 56, cinquième paragraphe, de la présente loi. Une copie de l'acte est fournie à l'entité concernée.

En cas de violation répétée des conditions énoncées à l'article 30 de la présente loi dans un délai d'un an, le Commissaire, ou son représentant, établit un rapport.

2) Le protocole sur les résultats de la mise en œuvre de la mesure de contrôle de l'utilisation de la langue officielle par l'État est rédigé en deux exemplaires. Un exemplaire du rapport est remis à l'entité commerciale ou à son représentant, l'autre est déposé auprès du commissaire. Le formulaire de protocole doit être approuvé par le commissaire.

6) La résolution sur l'imposition d'amendes est émise par le commissaire, si des violations des dispositions de la présente loi sont établies à la suite de l'examen du dossier. La forme de la résolution sur l'imposition d'amendes est approuvée par le commissaire.

Pour une violation répétée pendant un an des dispositions prévues à l'article 30 de la présente loi, le commissaire infligera une amende d'un montant de 3% à 4% soit du salaire minimum net aux citoyens soit du bénéfice net aux entreprises exerçant une activité économique sur le territoire ukrainien.

Le cas d'imposition d'une amende est examiné avec la participation d'un représentant de l'entité commerciale. En son absence, l'affaire ne peut être examinée que si, malgré la notification en temps opportun de l'entité commerciale du lieu et de l'heure de l'examen de l'affaire, mais au plus tard trois jours avant le début de l'examen de l'affaire, une demande de report de l'affaire aucune considération n'a été reçue de sa part.

[...]

10) La décision d'infliger une amende pour un infraction à la loi dans le domaine de l'emploi de la langue officielle peut faire l'objet d'un recours du commerçant devant le tribunal.

Chapitre IX
DISPOSITIONS FINALES ET TRANSITOIRES

Articler 1^er

1) La présente loi entre en vigueur deux mois après sa publication, à l'exception des cas suivants :

3) L’article 21 de la présente loi s’applique compte tenu des particularités selon lesquelles les membres appartenant aux peuples autochtones et aux minorités nationales d’Ukraine, et qui ont commencé à recevoir un enseignement secondaire général avant le 1^er septembre 2018 dans la langue du peuple autochtone concerné ou de la minorité nationale correspondante de l’Ukraine (à l’exception des personnes visées au deuxième paragraphe du présent paragraphe), continuent de recevoir cet enseignement jusqu’au 1^er septembre 2020, conformément aux règles, qui existaient avant l’entrée en vigueur de la présente loi, avec une augmentation progressive du nombre de matières enseignées en ukrainien.

Les membres appartenant à des minorités nationales d’Ukraine, dont les langues sont des langues officielles de l’Union européenne, et qui ont commencé à recevoir un enseignement secondaire général avant le 1^er septembre 2018 dans la langue de la minorité nationale concernée de l’Ukraine, jusqu’au 1^er septembre 2023, continuent de recevoir cet enseignement, conformément aux règles qui existaient avant l’entrée en vigueur de la présente, avec une augmentation progressive du nombre de matières étudiées dans la langue ukrainienne.

[...]

Le président de l'Ukraine

P. Porochenko

M. Kiev
Le 25 avril 2019
N° 2704-VIII

Ukraine

Dernière mise à jour: 05 mai 2023